| |
Руками клятого озвірілого кремлівського ката вже другий рік ллється кров на українській землі – йде російсько-укра-їнська війна… Брудна, неоголошена.… А хіба війни можуть бути чистими? Україна переживає непоправні втрати - людські. Попри перемир’я і хиткі домовленості воїни гинуть - під обстрілом ворожої артилерії, підриваючись на закладених бойовиками мінах, потрапляючи в засідки... Кожен день несе смерть, інвалідність, одягає в жалобу тисячі сердець, матерів – в чорні хустини, народжуються діти війни, інші діти стають сиротами. У війни свій рахунок, своя безжальна арифметика…
Війна триває, і ми не можемо забувати наших військових, які поклали життя за те, щоб кров і розруха не прийшли в наші домівки. Ми продовжуємо писати історії тих, хто віддав життя за незалежність і цілісність України, виконуючи свій обов’язок, хто за покликом серця пішов захищати Вітчизну і нас з вами. Сьогодні ми публікуємо спогади про ОЛЕГА ГЛУЩАКА - військовослужбовця Могилів-Подільського прикордонного загону, який загинув 11 липня 2014 року під Зеленопіллям. На війні він пробув тиждень.
Комментарии (0) Подробнее
|
|
